23 Травня 2023
Працівники сервісних центрів МВС вчаться долати бар’єри
Безбар’єрність – це про внутрішню готовність суспільства створювати таке середовище, в якому буде комфортно усім. Багато років безбар’єрність у багатьох асоціювалась лише із подоланням фізичних перешкод, а насправді це поняття набагато ширше і нині стосується, без перебільшення, кожного.
Мета держави – створити умови у повсякденному житті, де буде комфортно всім громадянам, де кожен безперешкодно може брати активну участь у житті країни, просто – бути щасливим від того, що навколо немає обмежень. З цією метою за ініціативи першої леді Олени Зеленської було затверджено Національну стратегію із впровадження безбар’єрності, яка вже перебуває на стадії практичної реалізації. Стратегія розрахована до 2030 року і працівники сервісних центрів МВС Київській області активно підтримують державну політику безбар’єрності.
Адміністратори сервісних центрів МВС в Київській області долучились до вивчення спеціальної короткострокової програми підвищення кваліфікації «Взаємодія державних службовців сервісних центрів МВС з громадянами з інвалідністю», яку спеціально для наших адміністраторів підготували і провели тренери-експерти Академії професійного розвитку.
Навчання відбувалося на чотирьох платформах у двох форматах – онлайн і офлайн. Таку взаємодію лекторів із слухачами застосовано вперше, аби охопити якомога більшу аудиторію та надати максимальний об’єм теоретичних знань і практичних умінь щодо особливостей спілкування та роботи з клієнтами, які мають інвалідність.
Слухачі курсу розібрались у сутності комунікації, опанували комунікативну основу професійної діяльності державних службовців, проаналізували психологічну готовність до виконання своїх обов’язків в умовах нестабільного емоційного стану населення через військові дії на території України.
Учасники навчання практично моделювали взаємодію із людьми з порушеннями слуху, відвідувачами з повною або частковою втратою зору, з клієнтами, які мають порушення у психоемоційній сфері, порушення рухових функцій, користуються кріслом колісним та із суб’єктами звернення, які належать до маломобільних груп населення.
Завдання держслужбовців, допомогти цим людям відчути себе потрібними країні, рівноправними і за можливості щасливими. Важливо зараз навчитися правильно взаємодіяти з різними групами населення. Тому такі тренінги допомагають краще розуміти суспільство та його потреби.
«Бар’єри – перепони, які заважають людям з інвалідністю чи з фізичними і ментальними порушення повноцінно отримувати доступ до можливостей та через це не дають їм у повному обсязі реалізувати свій потенціал. Часто бар’єри створюють самі ж люди через незнання, стереотипи та упередження. Проте, кожному з нас під силу ці перешкоди подолати. Головне – зрозуміти, що інклюзивність це не лише пандус біля державної установи, а безбар’єрність – це якість життя: доступність кожного до всіх сфер буття. Зокрема, і в отриманні державних послуг», – наголосила модератор тренінгу, спікер, кандидат психологічних наук Зоя Гаркавенко.
Учасники занять з підвищення кваліфікації зазначають, що вони часто навіть не уявляють, з якими людьми їм доведеться зустрітись, спілкуватись, обслуговувати. Які у них будуть потреби та особливості. Але вони точно знають, що в нашій країні кожній людині мають бути забезпечені рівні права і можливості в їх реалізації.
Особистим досвідом відвідування сервісного центру МВС у Бучі поділився тренер-експертЮрій Войтюк, кандидат біологічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, голова наглядової ради Всеукраїнського ГБО пенсіонерів та інвалідів «Обличчям до істини», який втратив зір 32 роки тому. Пан Юрій отримував послуги в сервісному центрі МВС тричі. Крайнього разу – за чотири дні до проведення навчання для адміністраторів, проте і досі залишається під враженням від професіоналізму усіх працівників центру, їхньої тактовності та уваги до нього, як відвідувача з інвалідністю.
«Вірю, що згодом в усіх державних структурах буде такий високий рівень уваги до осіб з інвалідністю, як у цьому центрі МВС. Нині саме людська складова має найвагоміше значення у подоланні суспільством бар’єрності. Адже не все вирішують пандуси та широкі двері адмінбудівель. Має бути чітке розуміння кожної окремої ситуації та відкрите серце до всіх клієнтів – незалежно від статусу, зовнішнього вигляду і стану здоров’я», – наголосив Юрій Войтюк.
Як зазначила під час онлайн-трегнінгу Тетяна Мисникова, перекладачка жестової мови, консультантка ГО «Миколаївська обласна організація УТОГ», подібні навчання допомагають суспільству усвідомити, що всі люди без винятку заслуговують на рівні права, можливості і гідне ставлення. Знання жестової мови – це не лише спілкування, а це ще є й повагою і прагненням допомогти людям з порушенням слуху та мови в тих питаннях, з якими ті звернулись чи то до державного органу, чи до приватної компанії. Громадяни повинні мати рівні можливості жити повноцінною Особливо нині, кожен відчув на собі бар’єри війни. Ми маємо розуміти, що війна – це не лише зруйновані будинки, а й зруйновані людські життя. І відновлювати, вибудовувати їх заново потрібно усім разом: реальною допомогою, словом, жестом, любов’ю.
За словами учасників тренінгів, зрозуміти жестову мову зможе й людина, яка ніколи її не вивчала, оскільки більшість жестів є доволі логічними й дублюють дії та явища, які описують. А отримані знання під час навчання, допоможуть покращити спілкування з людьми, які мають порушення слуху та мови, і зробить отримання адміністративних послуг швидким та зручним.
Нагадаємо: у квітні 2021 року прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яку розробили в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках: фізичному, суспільному і громадянському, економічному, освітньому, цифровому, інформаційному. А План заходів на 2024-2025 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, який був прийнятий 25 квітня на засіданні Уряду, визначив чотири пріоритетні напрямки роботи: безбар’єрні простір, товари, послуги та інформація.
